Екс-гравець "Динамо" та національної збірної України про тренерський місток киян.

- Варто, в першу чергу, сказати, що головним тренером є Олег Блохін. Якби ж цю посаду займав Олексій Михайличенко, то й будував би тренувальний та ігровий процес із урахуванням свого бачення. А так він - помічник, відповідно, його функцією є допомогти найповніше реалізувати задуми Блохіна, який відповідає за результат.

Олег Володимирович є невід'ємною частиною колективу, тому його відсутність одразу відчувається. Не вистачало підтримки, впевненості, яку він уміє вселити в підопічних, ба - гравці на підсвідомому рівні розуміють, що головного немає. Найповніше футболісти можуть розкрити потенціал лише за умови, якщо в інших сферах життєдіяльності клубу все гаразд. А такого не було. Спочатку - зміна тренера, відтак ще один удар, у вигляді його хвороби. Це все вносить корективи...-

Не варто говорити про те, що в Блохіна краще йдуть справи після перерви, в другому таймі, ніж у Михайличенка, навіть зважаючи на сухі цифри. До цього питання слід підходити комплексно, результати залежать од цілої гами факторів. Важливо хоча б те, що команду до сезону готував інший наставник із своїми методами, які, певен, відрізнялися від бачення Блохіна та компанії.

В осінніх матчах відчувалося, що "Динамо" не вистачає фізичних кондицій у другій половині. Із деякими суперниками це не критично, з іншими ж - навпаки. Загалом, цей тренерський штаб прийняв команду в кризовому стані, тож, перш за все, слід було знайти вихід зі скрутного становища. Відповідно, страждали й поточні результати. Саме там, де їх найскладніше досягти - на виїзді. Це не виправдання, а проста констатація. Якби нинішній тренерський штаб проводив збори, то можна було робити якісь висновки. Про щось на зразок порівняння двох фахівців - Михайличенка та Блохіна - варто говорити навесні, але сподіваюся, що не буде приводу, й зі здоров'ям Олега Володимировича все налагодиться.

Повторю думку, що не варто ділити матчі в залежності від того, хто сидів на тренерській лаві та приходив на прес-конференції. Відсутність Блохіна - дуже неприємний форс-мажор. Вони з Олексієм Олександровичем роблять спільну справу, й результати розділяти не слід. Із приводу кон­-трасту, то все ж варто відзначити, що в Михайличенка умови були значно складніші. Й фактор чужого поля, й суперники іншого рівня, й необхідність на ходу брати на себе додаткові зобов'язання...-